Доброта... Ми рідко говоримо про цю прекрасну якість людини. Неможливо уявити собі гармонійно розвинену особистість, якій не притаманна доброта. Робити добро, любити ближнього – заповіді Христові, і потрібно пам’ятати їх, намагатися втілювати в життя.

             Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку країни і сприятливим  фактором  національного престижу.

              Розвитку творчих здібностей учнів в процесі навчання сприяють інтерактивні технології.

             З досліджень американських вчених випливає, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії.

          Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» - взаємний і «act» - діяти.   Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.   

          Суть інтерактивного навчання в тому, що освітній процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.

          На своїх уроках я практикую сучасні технології. Саме на таких уроках учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Мета інтерактивного навчання – влаштування комфортних умов на уроці, тобто таких, за яких учень бачить свої успіхи, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес пізнання, засвоєння навчального матеріалу. Кожен учасник вносить свій особистий індивідуальний вклад, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Це відбувається в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нові знання, але й розвивати пізнавальну діяльність. Інтерактивна технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор , спільне розв’язування проблем.                                                                            

             Під час розв’язування більш складних задач, на своїх уроках я користуюсь такою інтерактивною технологією, як "Мозковий штурм”, що полягає в тому, що всі учасники штурму, після чітко поставленого проблемного запитання, висувають ідеї щодо розв’язування цієї проблеми. Один учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються, вибираються ті, що, на думку групи допоможуть розв’язати поставлену проблему.

             Проводячи актуалізацію опорних знань учнів, на деяких уроках під час фронтального опитування я користуюсь ще однією інтерактивною формою роботи – "Мікрофон”, що надає можливість по черзі кожному висловитись швидко, відповідаючи на запитання.

             Наприклад, визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватися в колі ідей, або, використовуючи уявний мікрофон, формулюю незакінчене речення і пропоную учням, висловлюючись, закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: "Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що ...” або "Це рішення було прийнято тому, що ...”, "На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було ...”.

             Пропоную ряд запитань і завдань, заготовлених на звороті дошки ще до початку уроку. Учні, передаючи уявний мікрофон один одному, висловлюються  по черзі, не обов’язково в порядку поставлених запитань.

Запитання і завдання для обговорення:

Про паралелограм ми знаємо, що ...

Про чотирикутник можна сказати, що він є паралелограмом, якщо ...

Інформація, що Е – середина сторони ВС, дозволяє нам зробити висновок, що ...

Інформація, що F – середина сторони AD, дозволяє нам зробити висновок, що ...

Чи є серед утворених трикутників рівні і якщо так, то обґрунтуйте це.

Інформація про рівність трикутників AFE і CEF дозволяє нам зробити висновок, що ...(і чому?)

Інформація, що ABCD паралелограм дозволяє нам зробити висновок, що ...

Розгляньте чотирикутник AECF.

Яку ознаку паралелограма можна використати для чотирикутника AECF?

Зробіть висновок, закінчивши речення : "Я вважаю, що AECF паралелограм тому, що ...”

             Під час узагальнення та повторення вивченого використовую іншу форму інтерактивного навчання «Навчаючи - учуся».  Роздаю картки з питаннями теоретичного характеру, по  одній на кожного учня. Протягом 1 хв. учні читають питання на картці та зосереджуються на відповіді. Учні ходять по класу і знайомлять  зі своєю інформацією інших однокласників. Учням дозволяю одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання  полягає в тому, щоб поділитися  своєю думкою і самому отримати інформацію від іншого учня. Після того, як учні завершать дану вправу, пропоную їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Аналізую та узагальнюю отримані знання  учнів. На проведення таких вправ на уроці  відводжу 10 хв. Для  прикладу наведу один фрагмент із уроку математики в 5 класі.

Тема. Розв’язування вправ.

Мета: узагальнити знання учнів про звичайні дроби; перевірити рівень

           засвоєння знань про звичайні дроби; розвивати розумову діяльність.

Використовуючи інтерактивну технологію "Навчаючи – учусь”, роздаю учням картки з питаннями:

Яку дію позначає риска звичайного дробу?

Що показує чисельник дробу?

Як знайти число за його дробом?

Які дроби називають правильними, які неправильними?

Як виділити цілу частину з неправильного дробу?

Як перетворити дробове число у неправильний дріб?

Як називається число, записує під дробовою рискою?

Як називається число, записане над рискою дробу?

Що показує знаменник дробу?

Чи можна записати кожне натуральне число у вигляді дробу?

             Використовуючи  інтерактивні технології навчання на уроках математики  впроваджую метод "Акваріум”. Об’єдную учнів у групи по 4 – 6 осіб і пропоную їм ознайомитися із завданням.

Одна з груп сідає в центр класу  (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це  необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від  слухачів певною відстанню.

Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії,  сформульоване приблизно так:

прочитайте завдання вголос;

обговоріть його в групі;

за 3 –5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

             Поки діюча група займає місце в центрі,  знайомлю решту класу з завданням і нагадую правила дискусії у малих групах. Групі пропоную вголос протягом 3 –5 хвилин обговорити можливі варіанти розв’язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення, лише піднімають сигнальні картки в разі виявлення помилки.

             По закінченні відведеного для дискусії часу група повертається на своє місце, а вчитель ставить до класу такі запитання:

Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

             На таку бесіду відводжу  не більше 2-3 хвилини. Після цього місце в "Акваріумі” займає інша група і обговорює наступну ситуацію.

             Наприкінці обговорюю з учнями хід групової роботи, коментую ступінь оволодіння навичками дискусії у малих групах і звертаю увагу на необхідність та напрям подальшого вдосконалення таких навичок. У межах "Акваріума” можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.

             Під час проведення роботи за методом "Акваріума” учням необхідно багато логічних кроків робити усно. А це позитивно впливає на творче  осмислення  теоретичних надбань і сприяє інтелектуальному розвитку учнів. Крім того, учні цим збагачують свою уяву, вчаться прогнозувати результат, відпрацьовують культуру мови і послідовність думки, збагачуються духовно взаємним спілкуванням.

             Використовую ще один відомий спосіб роботи учнів у групах – "Ажурна пилка”, який дозволяє вивчити значну кількість інформації за короткий час, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

             Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя  і громадянської активності в громадянському суспільстві  та демократичній правовій державі на заняттях з будь – якого предмета. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, "готової” інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Такі уроки дають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а ще навички і зразки поведінки.

          Вони захоплюють учнів, пробуджують учнівський інтерес, навчають самостійного мислення та дій.        

Підвищення ефективності навчального процесу, досягнення високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечення оволодіння ними навичками саморозвитку особисто значною мірою можна домогтися, використовуючи сучасні інноваційні технології, перетворюючи традиційний урок в інтерактивний. Дотримання порядку застосування активних методик дозволяє мені спланувати і проводити свої уроки більш ефективними та цікавими для дітей.

        Працюючи на уроках у парах і групах, учні усвідомлюють: людина людині – друг, а в процесі вивчення математики взаємодопомога особливо потрібна. Створення в класах "консультативних пунктів”, "пунктів швидкої допомоги”, "клубів помічників учителя” – ось дієві форми навчання і виховання дітей. Добро робити неважко, коли цього вимагає душа.

    "Не будь байдужим до чужого горя "- цей лозунг постійно присутній

у класі. Від теплоти людських сердець життя здаватиметься не таким жорстоким. Дати списати домашнє завдання – це якраз бути байдужим, а допомогти зрозуміти, пояснити, надати консультацію – це зробити добру справу. Адже краса людської душі – в добрих вчинках, у допомозі людям, які потребують турботи і піклування.

    "Людину роблять прекрасною працьовитість,  чуйність, доброзичливість і щирість”.

    Я дуже щаслива, бо люблю дітей. Коли заходиш у клас тобі хочеться сказати: "Добрий день, діти. Я всіх вас люблю”, - хіба це не щастя?! Високий гуманізм учителя -  це його високий духовний злет.  

    Працюючи в школі з невеликою наповнюваністю учнів, де можливості кожного учня істотно відрізняються, я вбачаю у використанні нетрадиційних форм і методів навчання можливість зробити процес навчання цікавим та всепоглинаючим; створити у дітей робочий настрій; допомогти подолати труднощі в засвоєнні навчального матеріалу.   

ЛІТЕРАТУРА

Бевз Г.П. Алгебра. Підручник для 7-9 кл. серед.шк., - К.: Освіта, 2001

Віняр Л. Інновації на уроках // Математика в школах України: науково-методичний журнал. – 2006. - №2

Віняр Л. Математичне доміно. Інтерактивні інгри для 6-11 класів// Математика в школах України: науково-методичний журнал. – 2006. - №20

Колеснікова Л.В., Коротуна Г.Й. Плани – конспекти уроків алгебри у 7 класі

Погоріла Н. Урок алгебри у 7 класі з використання інтерактивних технологій навчання// Математика в школах України: науково-методичний журнал. – 2006. - №13

Помету О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. –К.: А.С.К., 2004

Прохорова О. Впровадження сучасних педагогічних технологій в практику роботи// Математика в школах України: науково-методичний журнал. – 2006. - №14

Сиротинко Г. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Видав. гр. «Основа», 2003

Стиранка Н. Уроки алгебри у 7 класі. – Т.: Медобори, 2003

 Хроменко Н. Чотирикутники. Геометрія 8 кл. Технологія «Акваріум»// Математика в школах України: науково-методичний журнал. – 2006. - №37